С Николаем Сергеевичем познакомилась еще в 2003 году, когда Школы ОММАО еще даже не было в планах. А был просто хороший человек, грамотный специалист, потомственный целитель, мастер цигун. Человек, который со временем многим открыл духовный мир и дал новую жизнь. Школа ОММАО начиналась с духовных поездок по местам силы, храмам, купелям, водопадам в соседнюю страну Молдову. Там по инициативе Николая Сергеевича восстановили и дали вторую жизнь пещерному храму, нашли и облагородили могилы румынских князей. Помогли местному населению восстановить целебный источник, закрытый тракторами еще при советской власти. Одновременно с восстановительными работами, проводились оздоровительные занятия медитации в горах и пещерах, лечебные практики для желающих из местного населения, а также купания под сказочным водопадом, тихо впадающим в реку Днестр, и по легенде разделяющим собой два мира - добра и зла. Время шло… Николай Сергеевич изучал новые практики, новые методы, появились новые люди. И все это способствовало созданию Школы ОММАО, где и началось серьезное обучение и развитие целительским методам восстановления и лечения разных недугов, как телесных, так и духовных. На сегодняшний день основное место функционирования Школы ОММАО в г. Киеве. Также проводятся семинары и в других городах Украины. И каждое лето в обязательном порядке проходит 10-дневный практический цикл в с. Онишковцы Тернопольской обл., недалеко от Почаевской Лавры у источника Святой Праведной Анны, который с Божьей помощью и помощью Николая Сергеевича дарит бездетным парам чудо рождения детей. С любой болью и своими проблемами идут к Николаю Сергеевичу люди уже не только из Украины. О себе могу сказать, что за эти годы Николай Сергеевич трижды помогал в тяжелых ситуациях. Последний раз четыре года назад, когда произошло событие, после которого почти на полгода отказали ноги и голова. Точный диагноз врачами не установлен до сих пор. Но благодаря молитвам учеников Школы ОММАО под руководством Николая Сергеевича и ему самому за год я восстановилась полностью. Голова, ноги в порядке, анализы – в норме. Благодарю Господа, Богородицу, Ангелов и Архангелов за то, что Они помогают таким людям, как Николай Сергеевич, и прошу для него Божьей благодати!

Микола Яковчук – лікар від Бога… У моїй життєвій історії, що пов’язана з Миколою Яковчуком, найцікавіше те, що я його знаю з раннього дитинства – наші хати були поруч (тому він й дотепер залишився для мене Коля). І хіба я могла колись подумати, що він стане рятівником моєї дитини, що допоможе і мені та й взагалі не думала, що буде колись лікувати. Але путі Господні неісповідані… … Наступив такий момент, коли зрозуміла, що в Олега серйозні проблеми зі здоров’ям і не лише. Він дуже схуд (ріст 192 см – вага 66 кг), не міг нічого їсти і практично перестав спати. В лікарню іти не хотів. Проте дійшло до того, коли попросив, аби домовилася зі знайомою лікаркою (зав. відділенням). Домовилася. Та вже того дня потелефонував мені, що він вдома і у нього сильні болі і чи не міг би він вже піти в лікарню. Швидко потелефонувала і все вирішила. Пішов. Оглянули… Прописали ліки і якийсь сильний препарат від хелікобактери. Через деякий час йому стало гірше. Що робити не знала… Але ще раніше чомусь купила ікону «Всецариця» і молилася до неї постійно, просячи допомоги дитині (для себе просила зовсім інше, бо теж була хвора). Описувати усе не стану, але про те, як Господь звів мою дитину із Миколою розкажу. Вересень. Покійний тато в лікарні, мама одна. Я у відпустці, але того дня треба було переночувати вдома (у Луцьку). Олег сказав, що він поїде на ніч до баби. Але поїде машиною Діми (його друг і кум), яку купили йому того дня і яка вже три рази їм ламалася. Просила, щоб їхав своєю. Не послухав. І за кілометрів дев’ять від села вона йому зламалася знову. Темно. Щось ремонтував. Пропустив 4 машини. П’яту вирішив зупинити. Вийшов чоловік, подивився. Запитав в Олега звідки, куди їде. Почувши, що в Малин, перепитав чий він. - Внук Петра Жарчинського. - То ти Олін син? - Так. Це був Микола Яковчук (Олег познайомився і зрозумів, що це дядько його сільського друга Тараса), він його і притягнув у село. Взяв мій телефон і наступного дня, коли їхав уже в Київ, заїхав у гості. Говорили багато про що, але Коля про свій талант практично нічого й не сказав. Погрів маленького Діму (внук мій), дав деякі поради і сказав, щоб ми обов’язково приїхали у жовтні на джерело св. Анни… Думаєте поїхали? Ні. Просив приїхати в листопаді. Теж не поїхали. І лише, коли Микола у грудні приїхав у Луцьк, ми потрапили до нього на прийом. Те, що я почула, мене шокувало… я ту ніч практично не спала, хоча Коля сказав не хвилюватися. Потім сиділа в інтернеті і шукала матеріали на тему «гепатит С». А Олег почав здавати аналізи, як сказав Микола. Здав у чотирьох лабораторіях. Три підтвердили… У мене був шок. Але від Колі знову почула: - Не хвилюйся, усе буде добре. Він розказав про дієту і про все решту, а через пару днів прислав ліки для очищення організму. На початку січня при 10-градусному морозі ми вперше окуналися на джерелі св. Анни. Той день не забудемо ніколи. 19 січня Олег мені подзвонив, що він СПАВ цілу ніч (я не їздила на джерело). Вже у червні Олег почав їсти практично усе, крім майонезу і кетчупу. Згодом почав набирати й вагу. Який він тепер, це добре знають учні Миколи (посміхаюся). У мене теж були серйозні проблеми. Лікарі, крім операції, практично нічого не радили. Відмовилася. Дякувати Богу, вони теж залишилися позаду і я відчула радість життя. І неабияку: моя дитина була ЖИВА і здорова! І я теж. Чи довірила б я дитину, єдину 23-річну дитину, людині, якби її не знала на таке нетрадиційне лікування? Скажу відверто – ні. Лише те, що я добре знала Миколу і його сім’ю, я йому довірились і чомусь була впевнена, що він допоможе. І ще більше молилася…Тоді пригадала усі свої гріхи, сповідалася і щиро просила у Бога допомоги… Чи є слова, якими можна було б виразити подяку Миколі? Нема. Сказати дякую, це практично нічого не сказати… Звичайно, я розумію, що це промисел Божий і Він послав мені рятівника. Все життя я буду це пам’ятати. Богу дякувати, а за Миколу молитися…Я знаю тепер, скільком людям він допоміг, повернув одних до життя, других навчив дивитися на світ по-іншому, третім повернув радість… цього всього не описати. Я розумію, що це Божа людина, але в Бога треба, мабуть, теж удостоїтися, щоб він звів тебе з такими людьми. Він не просто лікує, він нас змінює. А головне як вміло це робить. Хтось чув, щоб він напоучував, читав лекціі кожному як треба правильно жити, переконував, який він талановитий лікар, якими дарами обдарований? Думаю, ніхто. Говорить усе просто, доступно і це коли його запитуєш! Заняття – це інше, там він ділиться своїми знаннями. Микола, хай береже тебе Матінка Божа і Господь завжди і усюди! Хай будуть вдячні тобі усі ті, кому допоміг! Хай пощастить тим, хто потребує допомоги, щоб Господь привів до тебе…

Дякуємо за Вашу працю, щире бажання допомогти незнайомим людям, віддачу, прагнення іншим передати свої знання! Вперше я зустріла Миколу Сергійовича більше 5 років назад. Ми з чоловіком не могли народити дітей, живучи в шлюбі 14 років. Звертались до лікарів, лікувались, їздили в оздоровниці півдня, навіть до "бабок" ходили. І, чесно кажучи, у те, що Микола Сергійович нам допоможе, мені також не дуже вірилось. Але, як відомо, потопаючий хапається за будь-яку соломинку, так і ми ретельно дотримувались усіх настанов Миколи Сергійовича. І диво сталось! Всього через 3 місяці я завагітніла. Зараз моїй донечці незабаром виповниться 5 рочків. Мало того, у нас через 2,5 роки народився ще й синочок . Не уявляю, як ми жили без дітей стільки років! Я дякую Господу Богу за те, що влаштував нам зустріч із Миколою Сергійовичем. Кожного разу, як Ви приїздите до Луцька, я з задоволенням іду до Вас на прийом (якщо знаходиться місце). Всім знайомим, в яких були подібні проблеми, раджу звертатись до Вас. Щиро Вам вдячні!

Сім"я Власюків з Луцька. (Мирослава, Сергій, Анна, Олександр}.

Щиро дякую Миколі Сергійовичу як ЛЮДИНІ з великої літери. Спасибі за те, що Ви несете сміливо, чесно, самовіддано нелегкий свій Хрест служіння Богу через служіння Людям. Адже "...багато званих, але мало вибраних..." Ви є нам всім, хто Вас знає, великим прикладом як треба жити. За допомогу особисто мені я просто, навіть, словами не можу виразити, який це великий подарунок від Бога мені недостойній, що я зустрілася в своєму житті з Учителем (адже могла пройти повз). Позитивні зміни на всіх рівнях моєї особистості я відчула сама, а також про це говорять мої рідні та друзі: - на духовному рівні - це яскраве світло в кінці «тунелю» і точний середній шлях розвитку мого Духа (цей шлях я так довго шукала); - на душевному рівні або, іншими словами, на рівні мого розуму, волі і емоцій- це різке просвітлення, тобто повна ясність, міцність і ідилія; - на тілесному - однозначне покращення і багато проблем просто пішли, ще не встигнувши народитись в тілі. Словами це неможливо описати. Це - як людині, яка ніколи не їла апельсин розказувати, який він смачний і соковитий. Я просто бажаю всім людям щиро зустріти свого Вчителя в житті і пройти цей земний шлях не просто "проваландавшавши" його, а виконати достойно ті завдання, які були кожному поставлені перед народженням на нашій Землі. Дорогому Миколі Сергійовичу особисто безмежне БЛАГОДАРЮ і Многих та Благих літ!

Больше 10 лет у нас не было детей. Мы с мужем лечились у разных врачей, обращались к нетрадиционной медицине, но результата не было. Но мы не сдавались, так и ходили по кругам ада: лечение - отсутствие результата - отчаяние...и снова лечение. О Николае Сергеевиче мы узнали от знакомых, которые благодаря его методам лечения, родили двоих замечательных деток. Не откладывая, сразу решили пробовать. 25 августа 2017 года приехали на прием к Николаю Сергеевичу, а 4 октября 2018 года появилась на свет наша Надежда. Не достаточно слов, чтобы выразить свою благодарность Николаю Сергеевичу, его помощникам и Школе «ОММАО» за то чудо, которое произошло в нашей семье. За их помощь и поддержку, за то, что несут людям свет и любовь, за их доброту и заботу о других. Слава Богу, что есть такие люди! И я счастлива, что судьба привела меня сюда. Хочу отдельно сказать о Школе «ОММАО». На первых занятиях было чувство сомнения и непонимания - зачем я здесь? что это? и нужно ли мне это? Но чем больше семинаров я проходила, тем больше понимала - как мне повезло находиться в это время, в этом месте, среди замечательных людей и, самое главное, получать бесценные знания. Школа «ОММАО» оказалась для меня мощной энергетической поддержкой во время лечения и беременности. Благодаря Школе и Николаю Сергеевичу, я - счастливая мама и теперь знаю, как быть здоровой, как защитить себя и свою семью, как изменить свою жизнь к лучшему.

Сергей, Екатерина и Надежда, Харьков

Говорю об этом открыто, потому что это случается почти с каждой рожавшей женщиной и даже с молодыми нерожавшими девушками. И каждая должна знать, что выход есть! Сразу после родов у меня появился геморрой, несмотря на то, что я была здорова и беременность перенесла прекрасно! Врач на осмотре сказала, что такое бывает после тяжёлых родов и скоро пройдет… И действительно, через три месяца «лечения-мучения» геморрой исчез. Но уже спустя некоторое время стали появляться другие, ещё более неприятные симптомы: • боли внизу живота (особенно перед месячными); • дискомфорт во время полового акта; • недержание мочи при сильном кашле. Все мои усилия, согласно рекомендациям гинеколога, не увенчались успехом. И снова «по кругу»: геморрой, боли, дискомфорт… к которым добавились ещё цистит и молочница. Что с этим делать, я не знала… И вдруг… моё спасение пришло самым чудесным образом! Совершенно случайно я попала на семинар в Школу «ОММАО», который проводил практикующий целитель, биоэнергоинформотерапевт, член Ассоциации специалистов народной и нетрадиционной медицины Украины - Николай Сергеевич Яковчук. И тогда поняла: если чего-то желаешь всем сердцем – Господь всегда укажет правильный путь. Продолжая обучение в Школе, я узнала, что все мои проблемы напрямую связаны с опущением матки и придатков – одной из распространённых проблем женского здоровья. Именно она часто приводит к хроническим заболеваниям и даже – к «бесплодию»! Просто об этом не говорят громко, поскольку на ранних стадиях врачи ничем помочь не могут, а когда матка вместе с влагалищем уже выпадают – «подшивают» их хирургическим путём. Мне помог - Николай Сергеевич Яковчук! Всего за несколько сеансов, он поставил на место матку и придатки. Вскоре у меня восстановился гормональный фон, прекратились боли внизу живота, исчез геморрой, перестали беспокоить цистит и молочница. Я снова чувствую себя здоровой, сексуальной, красивой и уверенной в себе женщиной! За это я безмерно благодарна Господу и Николаю Сергеевичу! А ещё…в Школе «ОММАО» я научилась лечить себя и помогать в решении этой проблемы другим женщинам. Теперь всем женщинам хочу сказать: «Проблему, о которой неудобно говорить, которая наносит непоправимый вред здоровью, – можно решить! И это решение зависит только от нас самих!

Я дуже вдячна Богу за те, що доля нас звела з Миколою Сергійовичем, адже його методи лікування допомогли мені та моїй сім’ї. Саме завдяки йому я позбавилася головокружінь, болю геморою, саме він допоміг мені бути спокійнішою. Після сеансів Миколи Сергійовича у мого чоловіка війшов камінь з почки. Він дуже допомагає вагітним жінкам та жінкам, які хочуть мати дітей. Раджу всім звертатися до Миколи Сергійовича, в кого є якісь негаразди. Хай завжди Господь оберігає Миколу Сергійовича, щоб він і надалі міг допомогати людям!!!

Мы, конечно, еще не старые, но уже и не молодые родители как для первого ребенка. В нашем возрасте своего ребенка уже пора в школу отправлять. Ждали мы нашего Димочку целых 8 лет, походы к врачам результатов не давали, но благодаря моей рабочей командировке в г.Луцк я познакомился с хорошими людьми (Юрой и Русланом), которые посоветовали мне обратиться к Николаю Сергеевичу и Ларисе. Прийдя к ним в офис, я почувствовала какое-то необъяснимое спокойствие. Казалось, что все проблемы остались там, за дверью. Пройдя курс лечения, 7 ноября 2012 года я стал папой. В итоге у нас полноценная семья (конечно, хочется еще и дочку). Спасибо Господу Богу, Николаю Сергеевичу и Ларисе за Вашу безценную помощь, низкий Вам поклон!

Торкаючись істини мені особисто хочеться від шани замовкнути. Я хочу сказати «Дякую» цьому простору, який дарує Віру… [і знову ж: чотири літери, а почуття що виникає – безмежне, без края, що збігається до крапки чотирьох літер: ВІРА] Хочу виказати вдячність цим людям, від яких я здобула більше ніж очікувала.

Все своє свідоме життя, я живу з вірою в серці в Бога, в те, що кожна людина прийшла в цей непростий світ, щоб виконати свою особисту міссію. Принести в нього частинку своєї душі, віддати людям частинку свого серця, чи просто бути корисною. Але я довго не усвідомлювала, що саме я маю робити. А тим часом доля випробовувала мене різними хворобами, які вдавалося подолати лише завдяки вірі у Бога. Критичний момент у моєму житті все ж таки настав. Все почалося з болей в ступнях, потім в суставах ніг, рук.... доки я одного ранку не змогла піднятися на ноги. Суглоби дуже боліли, опухли і взагалі не слухались мене. Рідні дуже злякались і повезли мене в найдорожчу приватну лікарню Києва. Було дуже багато аналізів, різноманітних обстежень. Мною займалися професори з МОЗ України, але результату не було, так як всі аналізи показували, що все в нормі і немає жодних відхилень. Тоді наосліп почали давати антибіотики,гормони і протизапальні, які привели до надзвичайно сильної алергічної реакції. З лікарні мене виписали так і не поставивши точного діагнозу. Дякуючи Богу, саме в цей момент, моя тітка порадила мені звернутися до Миколи Сергійовича. Це і стало доленосним моментом у моєму житті!!!! Він допоміг мені не лише звільнитися від хвороби, яка була викликана "порчею на смерть", але й вказав мені саме на той шлях, який я так довго шукала. Тепер я точно знаю, я народжена, щоб допомагати людям! А навчаюсь я цьому в школі "ОММАО". Дякую Богу і Миколі Сергійовичу за можливість жити і вчитись бути корисною іншим!!!

У нас сім років дітей не було. Їздили до лікарів по всій Україні. Словом, нам сказали, що дітей не будемо мати. До Миколи Сергійовича порекомендували звернутися друзі наших друзів. Звичайно, погодилися з ним зустрітися – вибору не було. Його методи лікування для нас не були важкими. Ми зі Львівщини, тому постити, молитися, утримуватися від інтимних стосунків – це не проблема. Через півроку після цієї зустрічі я завагітніла. У це важко було повірити. Коли народився Тимофій, ми через деякий час знову поїхали до Сергійовича на джерело святої Анни підлікуватися. Після повернення звідти знову завагітніла.

Мій чоловік спочатку скептично поставився до цього методу лікування, тому ми відразу не погодилися. І свекруха теж відмовляла, наполягаючи робити штучне запліднення. Однак, мене щось підштовхнуло зустрітися з Миколою Сергійовичем ще раз. Він - не багатослівний, а тому наважилася і запитала, чи буде якийсь результат. «Як би знав, що не буде результату, не допомагав би вам. У вас будуть діти», – почула у відповідь. Це довга історія, можна багато розповідати. Скажу, що їздила з ним у святі місця, навіть у дуже давній монастир в Молдову, а вперше у джерело святої Анни заходила у січні. Було, що занурювалася з нежитем і «закладеним» горлом – проходило одне, і друге. Зараз Марійці 4,5 рочки. Маємо вже й Ганнусю, якій 2,5 рочки. Другу дитину народили простіше. Прийшли до Миколи Сергійовича і сказали, що хотіли б ще одну – немає куди відтягувати. «Зрозумів», – відповів і лише сказав, коли нам зачинати. Я й справді тоді завагітніла. Звичайно, я безмежно вдячна Богу і Миколі Сергійовичу за наших діток.

Оксана з Луцька

Коли вже всі методи були випробувані, лежала у лікарнях, оперувалася, залишилася одна надія на Бога і диво. Звичайно, що не всім легко сорок днів постити. Зрештою, у Миколи Сергійовича до кожної пари індивідуальний підхід – проблеми різні, і тому рекомендації теж. У той час, коли готувалися до зачаття, почувалася дуже спокійною. Жодної тривоги, ніяких емоцій. Коли зрозуміла, що вагітна, був шок. Довідалася про це на свято Чесного Хреста. Одразу пішла в церкву подякувати Богу, а вже потім поїхала в лікарню…

Алла з Луцька